Сучасні дослідження
Виконується задача по супроводженню та наповненню бази баних (БД) астрономічних спостережень, які велись в МАО за допомогою фотопластинок у 20 сторіччі та продовжуються за допомогою приборів з зарядовим зв'язком у 21  сторіччі.  БД доступна на сайті МАО.   

Історичний огляд 

 МАВО був створен в червні 2002 року з метою сприяння розвитку та використанню астрономічних архівів даних. Віртуальна обсерваторія (ВО) це глобальний проект, пов'язаний з розвитком сучасної астрономії. Його мета – надати будь-якому астроному простий та зручний доступ до всіх накопичених астрономічних даних в світі так, якби вони знаходяться в його комп ' ютері. 

ВО - система, яка дозволить астрономам легко та просто опитувати велику кількість центрів даних, надасть нові потужні інструменти для візуалізації та аналізу, створить стандарти для публікації та надання послуг центрами даних. Це досягається шляхом стандартизації даних та метаданих, стандартизації методів обміну даними, використання реєстра, який містить посилання на всі доступні інструменти та послуги. Вже створено та продовжує розвиватись програмне забезпечення для різних цілей.

Довготермінова перспектива МАВО це не один специфічний програмний пакет, а скоріше єдина інфраструктура. Вона дозволить центрам даних забезпечити кооперативні або конкурентні послуги по збереженню та обробці даних, а також дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати сумісні інструменти для візуализації та аналізу даних за допомогою зручних інтерфейсів користувача. Найважливішим пріоритетом для всіх проектів ВО є розвиток стандартної інфраструктури для реализації вказаних можливостей.

Загальновідомо, що настала нова ера спостережень в астрономії, яка пов ' язана з глобальними проектами по створенню астрономічних оглядів неба, таких як 2MASS, GOODS, SDSS, VISTA, VST, VVDS, LOFAR, RAVE, Gaia. Нові проекти потребують змін в методах збереження  та обробки великих обсягів даних  [1].

Перше крупне відкриття за допомогою ВО було зроблено 28 травня, 2004 р. Були  відкриті   31 супермасивна чорна дірка. Стаття з описом цих результатів видана [2].

Проблеми збільшення обсягів даних подібні в астрономії, ядерній фізиці та біоінформатиці. Існуючі телескопи в Європі виробляють близько 500 ГБ даних за ніч. Обсяг сучасних європейских архівів даних оцінюється величиною десятків терабайт. Щорічно відбувається подвоєння цього обсягу. Новий телескоп, такий як LSST (Large Synoptic Survey Telescope), буде виробляти декілька терабайт даних за ніч. Тому в астрономії, як і в інших науках, необхідно використовувати бази даних та розподілені  обчислення (Grid).

В НДІ МАО роботи по створенню астрономічних баз даних  були розпочаті в 2001 році. В 2004 році вони перейшли на новий рівень — створення елементів та прототипів національної ВО [3, 4]. В 2009 році між НДІ МАО та ГАО НАНУ був підписан науковий договір про створення прототипа Української віртуальної обсерваторії з використанням напрацювань обох обсерваторій для подальшого вступу України в МАВО. 

Література

1. The ASTRONET infrastructure roadmap. Editors: Michel F. Bode, Maria J. Cruz & Frank J. Molster; 2008, 176 pages, ISBN: 9783923524631

2. Padovani et al.; Astronomy & Astrophysics, 424, 545

3. The Database of the NAO as a Unit of an International Virtual Observatory. Protsyuk Yu. et al.; “Kinematics and Physics of Celestial Bodies. Suppl. Ser., №5, “Astronomy in Ukraine – Past, Present and Future”, Kiev, 2005, p. 580-584

4. Astronomical databases of the Nikolaev Observatory. Yu.I. Protsyuk, A. Mazhaev; Proc. of IAU Symposium № 248 «A Giant Step: From Milli- to Micro-arcsecond Astrometry», Shanghai, China, 15 – 19 Oct. 2007, p. 548-551

5. Астрономические базы данных как фундамент виртуальной обсерватории. Мажаев А.Э., Процюк Ю.И.; Известия Главной астрономической обсерватории в Пулкове, 2009, № 219, вып. 4, с. 185-188