Наукові програми

Сучасна роль наземної меридіанної астрометрії полягає у підтримці та поширенні опорної системи ISRF/HIPPARCOS на слабші об'єкти. Програми спостережень АМК булі спрямовані на вирішення цієї задачі. Реалізація цих програм стала можливою завдяки застосуванню високочутливих ПЗЗ-приймачів випромінювання, що зробило можливим виконувати масові спостереження зір та інших небесніх об'єктів на сучасному рівні точності. З 2002 по 2005 рік АМК був оснащений ПЗЗ-камерою виробництва НДІ МАО на основі чипа ISD017P (НВП "Електрон-Оптронік", Санкт-Петербург), у 2007 році після реконструкції павільону на телескопі встановлена ПЗЗ-камера S1C.

У 1996-98 pоках на АМК виконувались регулярні спостереження з метою уточнення положень зір в площадках навколо 188 позагалактичних радіоджерел. Це були перші в Україні спостереження у режимі автоматичного керування, які велись за допомогою ПЗЗ камер телескопа та автоколіматора, фотоелектричної системи відліка лімбу, приводу наведення телескопа по схиленню, керуючого компьютера. За результатами спостережень отримано каталог положень 15000 зір. Каталог в основному містить зорі від 12 до 15 величини з положеннями на епоху J2000. Каталоги Hipparcos та Tycho використовувались як вхідні. Каталог USNO-A2.0 використовувався для ототожнення зір.

У 2002 році на АМК проводились спостереження зір в вузькій екваторіальній зоні від -7.5o до 7o з 5- кратним перекриттям сканів з метою отримання положень зір 10 - 15 зоряної велічини та створення опорного каталогу для обробки спостережень штучних геостаціонарних супутників. За результатами спостережень отримано каталог положень 11563 зір с точністю 105 mas та 115 mas для прямого сходження та схилення відповідно. Каталог містить зорі 9-15 величини у зоні прямих сходжень від 17 до 21 години.

З 2003 по 2005 рік на АМК проводились спостереження екліптикальної зони з метою створення каталогу зір у протяжних астрометричних каліброваних площадках навколо позагалактичних радіоджерел. За результатами виконання проекту було отримано каталог зір у 15 каліброваних площадках рівномірно розташованих по прямому сходженню (Рис.1), що спостерігались від 6 до 25 разів.

Рис.1 Розподіл каліброваних площадок по небесній сфері.
Рис.2 Залежність внутрішньої похибки одного положення від зоряної величини.
Середня точність каталожного положення зір у каліброваних площадках складає 72 та 91 mas відповідно для прямого сходження та схилення.

У 2008-2009 роках було продовжено програму спостережень екліптикальної зони з метою отримання астрометричних параметрів зір у протяжних астрометричних каліброваних площадках. Зона спостережень була поширена на 53 площадки розміром 7.5o х 1o, що разташовані досить рівномірно у зоні схилень ±10o від екліптикі та площадки, в яких розташовані зорі з великими власними рухамі (Рис.3). За результатами спостережень отримано каталог положень та власних рухів 140189 зір у системі опорного каталогу UCAC2. Внутрішня похибка положень каталогу складає від 55 mas до 125 mas для зір 9.5 - 15 зоряної величини (Рис.4), різниця з каталогом TYCHO2- 120 mas для положень, та 7-8 mas/year для власних рухів.

Рис.3 Розподіл програмних об'єктів по небесній сфері.
Рис.4 Залежність внутрішньої похибки одного положення від зоряної величини.
Окрім визначення положень зір у каліброваних площадках, виконувались дослідження зір з великими власними рухами. Отримано масив положень та власних рухів 1334 зір, власні рухи яких перевищують 40 mas/year та масив положень та власних рухів 105 зір, власні рухи яких перевищують 150 mas/year. Дані спостережень на АМК було використано для створення зведеного каталогу положень та власних рухів зір у площадках навколо радіоджерел. Ця робота проходить у рамках міжнародного співробітництва між астрономами Росії (ГАО РАН, Пулково ), Румунії та України.